Створення сучасного освітнього середовища як необхідної передумови компетентнісного підходу до навчання та виховання учнів Колесник Анжеліка Леонідівна


Роль ІК-технологій у формуванні освітньо-навчального середовища закладу. Щербатко Т. В.


Досвід роботи вчителя математики Щербатко Тамари Володимирівни


Досвід роботи вчителя музики Білик Олени Миколаївни


Досвід роботи вчителя географії Губеладзе Наталії Миколаївни.


Досвід роботи вчителя математики та інформатики Попової Людмили Миколаївни.


Досвід роботи завідуючої бібліотекою Галович Алли Миколаївни.


Досвід роботи вчителя української мови та літератури Гулої Людмили Анатоліївни



Досвід роботи вчителя географії Губеладзе Наталії Миколаївни

/Files/images/Без имени-1пп.jpg


Завантажити опис досвіду у форматі PDF

Завантажити презентацію досвіду у форматі PPT

Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №7 м. Світловодська

Екологічне виховання учнів на уроках географії в умовах сучасного інформаційного простору

Губеладзе Наталія Миколаївна

учитель географії

2013 рік

Справжній педагог повинен

працювати на майбутнє

Вступ

Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством і природою. Вичерпання природних ресурсів і різке погіршення якості навколишнього природного середовища загрожує розвитку цивілізації на Землі. Запобігання екологічній кризі, формування екологічного мислення, свідомості і культури – основне завдання сьогодення. Разом з іншими природничими, суспільними, технічними науками намагається вирішити цю складну проблему і географії.

Основна мета екологізації географічної науки – навчити школяра поводитися у природному середовищі. Для цього треба з’ясувати основні напрямки стратегії поведінки людини у довкіллі, які б дозволили їй гармонійно співіснувати з природою. А саме курс географії повинен: – закладати основи наукових знань про складні зв’язки і взаємодію між природою, суспільством і господарством, про принципи раціонального користування і охорони природи: – формувати почуття відповідальності за свої вчинки перед сучасниками та майбутніми поколіннями людей. Від того, що ми робимо і чого не робимо сьогодні, залежить, чи буде в наступного покоління майбутнє. Основою нашої поведінки повинно стати правило жити відповідно до законів природи; – інформувати школярів про екологічну ситуацію в регіоні, державі, світі; – ознайомлювати з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем. Уроки географії в комплексі з іншими науками повинні виховувати в учнів екологічну свідомість та культуру, головними аспектами яких є наукова основа, екологічний світогляд, екологічна відповідальність та ініціатива. Адже екологічна свідомість передбачає не лише бережливе ставлення до природи, але й розуміння вразливості природних екосистем.

Теоретичне підґрунтя досвіду

Проблема взаємовідносин людини і природи була предметом вивчення багатьох учених різних областей наукового знання. Зокрема, Ян Амос Коменський стверджував, що природа розвивається по певних законах, а людина - це частина природи, отже, в своєму розвитку людина підкоряється тим же загальним закономірностям природи [2]. Підкреслювали невіддільність людини і природи і педагогічну цінність гуманного ставлення дитини до природи такі великі педагоги як Ж.-Ж. Руссо, Г. Песталоцці, Ф.Діствер [6]. К. Д. Ушинський стверджував, що екологічне виховання виконує важливу роль в розвитку логічного мислення, пам'яті, уяви. Вивчення ж існуючих у навколишньому світі зв'язків служить однією з основних ланок формування екологічної культури школярів, необхідною умовою становлення відповідального відношення до природи [8]. Оволодіння екологічними знаннями - важливий етап у процесі навчання і виховання дітей.

В. О.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незалежним емоційним стимулом думки [6]. Як стверджує

Т. В. Кучер, екологічна культура учня - це система наукових знань, спрямованих на пізнання процесів і результатів взаємодії людини, суспільства і природи; відповідальність за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя; готовність до природоохоронної діяльності [4]. В свою чергу екологічне виховання – це вплив на свідомість особистості в процесі її початкового становлення з метою формування соціально-психологічних установок і активної громадянської позиції бережного ставлення до сукупності природних і соціальних ресурсів [7].

У Концепції екологічної освіти в Україні зазначається, що основною метою такої освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, повинна бути самостійним елементом загальної системи освіти, і з іншого боку, виконує інтегративну роль у всій системі освіти. Ця мета досягається поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності [3].

Екологічна освіта передбачає психологічне залучення людини у світ природи; суб'єктний характер сприйняття природних об'єктів; прагнення до гармонійної взаємодії зі світом природи. Задачами екологічного виховання

є формування певних екологічних уявлень, ставлення до природи та закріплення умінь і навичок взаємодії з природою. Така система уявлень дозволяє особистості дізнатись, які наслідки має господарська діяльність людини для навколишнього середовища та здоров’я населення. Наявність екологічних знань не гарантує екологічно доцільного поводження особистості, для цього необхідно мати відповідне відношення до природи. Воно визначає характер цілей взаємодії з природою, його мотивів, готовність вибирати ті чи інші моделі поведінки. Освоєння відповідних технологій і вибір правильних стратегій і дозволяють поводитись з погляду екологічної доцільності.

Метою вчителя є навчити учнів усвідомити свою роль у природному середовищі і нашому суспільстві.

Об’єктом дослідження є процес екологічного виховання на уроці географії та в позакласній роботі.

Предмет дослідження - методи та прийоми здійснення екологічного виховання у сучасній школі.

Завдання дослідження: шляхи реалізації екологічного виховання під час використання традиційних та інтерактивних методів навчання.

Отже, завдяки екологічній освіті можна виховати людину з принципово новою екологічною культурою та психологією взаємодії з природою, що сприятиме виходу з глобальної екологічної кризи. Проте такий процес можливий лише за умови безперервної екологічної освіти та виховання. За допомогою саме такого виховання учні можуть усвідомити необхідність охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, особисту відповідальність за навколишній світ.

Провідні педагогічні ідеї щодо екологічного виховання учнів

Школа – це навчально-виховний процес. Іноді, навчаючи, ми забуваємо про найголовніше – дитячу душу. « Знання без виховання – це меч у руках божевільного. Якщо про це забути, то ми створимо покоління, для якого поняття моральних орієнтирів буде цілком абстрактним», - сказав великий вчений Д.Ї. Менделес. Ці слова, сказані у позаминулому столітті, залишаються актуальними і в наш час.

У центрі шкільної освіти стоїть дитина. Мета вчителя не тільки навчити, але й розвинути в дитині творчу особистість і виховати активного свідомого громадянина.

Завдання вчителя географії – навчити учня бачити природу, сприймати її гармонію, відчувати її, адекватно оцінювати прекрасне й творити його навколо себе і в собі. Важливим при цьому виступає положення про те, що вивчення географії – це спільна діяльність розуму й серця.

Реалізація проблеми відбувається на різних структурних рівнях уроку, але обов’язковою умовою її здійснення є індивідуальний підхід у навчанні, добре організований зворотній зв’язок «учитель – учень», творчість і високий професіоналізм вчителя, доброзичлива психологічна атмосфера під час навчально-виховного процесу.

Актуальність і практична значимість порушеного питання

Географія вже давно перестала бути суто природничою наукою. На сучасному етапі вона показує взаємозалежність навколишнього середовища і людини. Саме тому, учні повинні вміти поводитися на природі, використовуючи її, але не змінюючи. Школярі повинні зі всією відповідальністю розуміти, що їхнє здоров’я, здоров’я їхніх дітей – це пряма залежність від стану екології. Школа повинна формувати грамотних господарів, природолюбів, відповідальних громадян України. Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому дискомфорт. Мета вчителя – допомогти йому адаптуватися до навколишнього середовища, не стати царем природи, а стати її надійним товаришем, який вміє йти на компроміс, обдумувати рішення перед його прийняттям, вести здоровий активний спосіб життя.

Зміст досвіду

Завдання, яке я ставлю перед собою – виховати творчу , гармонійно розвинену, активну особистість, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Як показує педагогічна практика, успіху, зазвичай, досягають педагоги, які працюють творчо, уроки у яких нестандартні, цікаві. Такий вчитель – не лише носій знань для учнів, а насамперед яскрава особистість, з якою можна поговорити на будь-яку тему, порадитись з будь-якої життєвої проблеми. Такого вчителя завжди чекають у класі, ловлять кожне сказане ним слово, намагаються копіювати його манеру спілкування, його поведінку, закохуються в нього. Саме таким вчителем я намагаюся бути. Протягом всього учительського життя працює над виробленням стилю роботи, результативністю, а головним моїм завданням є не «загубити дитини, виховати в ній найкращі почуття». Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю формуванню в учнів наукових поглядів на природу і взаємодію природи і суспільства, знайомлю вихованців з основними принципами раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, розвиваю творчі здібності школярів, створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості. Намагаюся щоб учні включалися в пошук істини і досягали її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчилися мислити.

Працюючи з учнями, створюю атмосферу затишку, комфорту і довіри. Я переконана, що одноманітність у роботі стомлює не лише учня, але й учителя. Використовуючи традиційні та інтерактивні методи навчання, я в котрий раз пригадую слова В.О.Сухомлинського: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музик, малюнка, фантазії, творчості».

Вважає, що сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учнів. Конструюючи урок, здійснюю творчий підхід – створює щось нове, експериментую. Кінцевий результат - вартий того! Я роблю все для того, щоб моїм вихованцям було цікаво. Даючи учням знання, переконую їх у значимості питання, запевняю їх повірити у власні сили, виховую їх чесними, порядними, впевненими. В своїй роботі використовую як традиційні форми роботи, але своєчасно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані і інтерпретовані так і інтерактивні сучасні технології. З метою екологічного виховання учнів найбільш ефективними вважаю проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими та робити певні самостійні висновки про взаємозв’язки суспільства і природи – ось головне моє завдання. Так, вивчаючи тему «Літосфера», звертаю увагу на надмірне використання корисних копалин, створюю проблемну ситуацію: «Як можна подолати проблему вичерпаності ресурсів?», грамотно спрямовую вихованців до розв’язання даного питання. Під час вивчення теми «Атмосфера», учні переглядають фільм «Глобальне потепління» і вчаться створювати та захищати презентації на тему: «Забруднення атмосфери», «Вплив забруднення повітря на здоров’я людей» та інші. Під час вивчення теми «Гідросфера» школярі здійснюють подорож океанічними течіями та річками, описуючи місцевість навколо та аналізуючи втручання людини в екологічний простір. Під час подорожі застосовую прийоми «Дивуй!», «Приваблива мета», «Мандрівка», «Відстрочена відгадка» та інші. За бажанням учні пишуть твір на тему: «Подорож крапельки», в якому пояснюють кругообіг води в природі та звертають увагу на ступінь забруднення річок, озер, морів, океанів. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання». Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття».

Під час вивчення теми «Біосфера» для зацікавлення учнів використовує прийом «Дивуй», «Лови помилку!», «Вірю – не вірю», наводжу дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до пізнавальної активності. При цьому поєдную комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель та спонукаю учнів до самореалізації.

Шляхом використання інноваційні технології, намагаюся досягти послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу, створюючи на уроці атмосферу затишку і комфорту, взаємоповаги та розуміння. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки-дослідження, використання Інтернет-ресурсів, урок-змагання, урок-диспут – це саме ті уроки, які допомагають мені реалізувати проблему над якою я працюю. Вивчаючи курс «Географія материків і океанів» використовую такі прийоми як « географічний диктант», «спільний проект», «дискусії», «діалог», «робота в групах», «мікрофон», « дерево рішень», «мозковий штурм». Вважаю, що вчитель повинен постійно підвищувати свій фаховий рівень. Бути обізнаним, ерудованим, емоційним, грамотним – це той шлях, яким учитель зацікавлює учнів, а тим самим стимулює пізнавальний інтерес до географії як науки.

З метою кращого пізнання рідного краю, своєї Батьківщини, я організовую екскурсії, туристичні походи, подорожі. При вивченні теми «Штучні водойми України» 8 клас, здійснюю екскурсію до Кременчуцького водосховища, наслідком якої є захист презентацій учнів та пошукові роботи, в яких простежується доцільність створення водойми та екологічні проблеми, що пов’язані з цвітінням води, розмиванням берегів, зміною органічного світу. Кожен урок вчителя – це творчий акт, в якому педагог і учні з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному – вчитися навчаючи.

При вивченні курсу «Економічна і соціальна географія України», використовую ігрові моменти, надаючи можливість учням побувати в ролі підприємців, державних діячів, екологів . При цьому діти повинні захищати не тільки власні інтереси і бажання, але опиратися на певні економічні вимоги суспільства. Я надаю перевагу проведенню комбінованим та інтегрованим урокам , на яких здійснюються міжпредметні зв’язки, активізується діяльність учнів та досконало реалізується триєдина мета. Розробила серію інтегрованих уроків (географії, світової літератури, історії та української мови) «Японія», «Міграційні рухи в світі» в 10-му класі. В своїй роботі використовую групові форми роботи, впроваджую презентації творчих учнівських проектів по вивченню певних країн світу. Творчість проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Школярі виступають в ролі географів, екологів, літературознавців, істориків. Використання інтерактивної вправи «Пошук нової інформації» спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює навички дослідницької діяльності.

Результативність досвіду роботи з означеної проблеми

Реалізуючи проблему «Екологічне виховання учнів на уроках географії в умовах сучасного інформаційного простору» маю певні результати. Щороку мої учні посідають призові місця у ІІ турі та є учасниками ІІІ туру Всеукраїнської олімпіади з географії. В період з 2009 по 2013 роки на міських олімпіадах мої вихованці вибороли: I місць – 7чоловік, II місць – 10 чоловік, III місць – 10 чоловік; на обласних олімпіадах II місце - 4 учня, III місце - 4 учня. Я координатор Всеукраїнського природничого конкурсу «Колосок». Учні нашої школи беруть активну участь у цьому конкурсі.

Всього прийняли участь 435 учнів з них золотих колосків отримали 131 чоловік, срібних колосків 162 учня. У 2010 році СЗШ№7 увійшла до ста найактивніших шкіл України.

На своїх уроках здійснюю міжпредметні зв’язки, використовую комп’ютерні презентації.

Щороку мої учні захищають пошукові роботи: «Демографічні проблеми

м. Світловодська», «Екологічні проблеми Кременчуцького водосховища», «Рівень здоров’я учнів СЗШ№7» та інші. Практикую відкриті уроки, семінари, виступи-практикуми на засіданнях шкільних і районних методичних об’єднань, творчих груп, педагогічних радах, являюсь керівником творчої динамічної групи вчителів вищої категорії «Майстер-клас», керівником шкільного методичного об’єднання вчителів історії, географії, хімії, біології та екології.

У 2013 роках нагороджена Грамотою «Впровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес».

Публікації: розробка уроку « Японія» надрукована на сайті КОІППО ім.. В.О.Сухомлинського.

Висновки та рекомендації

Знайомлячи учнів з шкільним географічним матеріалом вчитель

в основному зосереджує увагу на вивченні екологічно осмисленого ставлення до природи в процесі праці. Однак людина вступає у взаємодію з природою

і під час відпочинку. Безумовно, що вчитель географії як на уроках, так

і в позаурочний час має знайомити учнів з екологічними правилами культури поведінки в природі (походи, екскурсії, конкурси, вікторини, аукціони, моніторинги, усні журнали, заочні подорожі, тематичні вечори тощо). Розгляд проблеми екологізації на уроках географії дозволяє зробити висновок, що необхідно оновити зміст географічної освіти, а саме: – підвищити роль географії у вихованні в учнів належного рівня екологічної культури; – формування стратегії поведінки людини у довкіллі; – виховувати нетерпимість до будь-яких проявів безгосподарності й безвідповідального ставлення до природного середовища; – розвивати в учнів розуміння необхідності науково обґрунтованого підходу до природокористування.

Зміст екологічного виховання засвоюється учнями в їхній діяльності. Кожна з форм організації навчального процесу стимулює різні види пізнавальної діяльності учнів: самостійна робота з різними джерелами інформації дозволяє нагромадити фактичний матеріал, розкрити сутність проблеми, гра формує досвід прийняття доцільних рішень, творчі здібності.

Втручання людини у природу несе за собою певні наслідки, в основному, вони негативні. Саме тому екологічне виховання і формування здорового способу життя – це запорука існування майбутніх поколінь.

Бібліографія

1. Білявський Г. О. Основи екології: Підручник - К.: Либідь, 2005. - 408 с.

2. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения. - Т. 2 - М.:

Учпедиздат, 1955. - 652 с.

3. Концепція екологічної освіти в Україні (Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 20.12.2001 № 13/6-19) // http://www.mavkovychi.org.ua/?p=26

4. Кучер Т. В. Экологическое образование учащихся в обучении географии. М.: Просвещение, 1990. -127 с.

5. Писарчук Є. А., Кухта А. М. Екологічне виховання учнів. -К.: Радянська школа, 1990. -86 с

6. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих

педагогічних закладів освіти. -К.: Академвидав, 2003. - 528 с.

7. Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. - 637 с.

8. Ушинский К. Д. Человек как объект воспитания. - В 2-х томах. -М.:

Просвещение, 1982.

Досвід роботи вчителя математики та інформатики Попової Людмили Миколаївни

/Files/images/IMG_6926.JPG

Завантажити опис досвіду у форматі PDF

Завантажити презентацію досвіду у форматі PPT

Підготовка учнів до життя в інформаційному суспільстві через реалізацію міжпредметних зв'язків інформатики та математики

Учитель математики та інформатики

спеціалізованої загальноосвітньої школи №7

м. Світловодська Кіровоградської обл.

Освіта: вища, Кіровоградський КДПУ ім.

В. Винниченка, 1998 р, учитель математики та інформатики.

Категорія: вища.

Звання: учитель-методист.

Педстаж: 16 років.

Роки вивчення та узагальнення досвіду

Вивчення: 2010-2012 рр.

Узагальнення: 2013-2014 рр.

«Більше приносить користі розгляд одного і того ж предмета з десяти боків, ніж навчання десяти різних предметів з одного боку».

А. Дистерверг

Актуальність досвіду

У наш час відбувається глобальна інформатизація суспільства, в тому числі й освіти.

Головним завданням школи має стати підготовка дітей до життя в інформаційному суспільстві, формування вміння користуватися інформацією в будь-якому вигляді. Міжпредметні зв’язки – один з найважливіших шляхів реалізації даного завдання, адже формування міжпредметної компетентності є запорукою готовності випускника школи до успішної діяльності в різних сферах інформаційного суспільства.

Практичне значення досвіду

Практичне значення досвіду полягає у розробці дієвої, результативної системи міжпредметної інтеграції математики з інформатикою. Запропонована методична система апробована і впроваджується в практику роботи на уроках математики.

Інноваційна значущість досвіду

Значущість досвіду - у системному розвитку міжпредметної компетентності учнів, сприянні формуванню інноваційної особистості, здатної ефективно працювати і просто існувати в інформаційному суспільстві.

Провідна ідея досвіду

Провідна ідея досвіду полягає у реалізації міжпредметних зв'язків на уроках, створення у школярів цілісного уявлення про навколишній світ, цілеспрямоване формування міжпредметної компетентності учнів.

Технологія реалізації провідної ідеї досвіду

Стійкий результат може давати лише система роботи вчителя. Система моєї роботи побудована за трьома векторами:

  • урочним
  • позаурочним;
  • позашкільним.

Урочний вектор охоплює інтеграцію математики з інформатикою, навчання через співробітництво, акцент на завданнях прикладного характеру, рівневу диференціацію, проектну діяльність, тестові технології, ігрові технології. (Додаток 1)

В рамках інтеграції математики з інформатикою викладаю курс «Компютерний супровід курсу математики» у 5-6 класах. Мета курсу - формування в учнів предметних компетентностей, необхідних для ефективного вивчення математики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інтегрованих знань у повсякденному житті; уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного розв’язання різноманітних математичних завдань.

У 7-9 класах проводжу уроки геометрії з використанням інформаційно-комунікуційних технологій, що мають на меті надання учням можливості самостійного відкриття геометрії шляхом експериментування на комп’ютері, можливості виконувати на комп’ютері побудови, аналогічні класичним геометричним побудовам “на папері”. Маю власні методичні матеріали з теми «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках геометрії» (Додаток 2)

У своїй роботі використовую наступні варіанти навчання через співробітництво:

· Перевірка правильності виконання домашнього завдання.

· Одне завдання на групу з наступним розглядом завдань кожною групою.

· Спільне виконання практичної роботи в парах.

· Підготовка до тестування, самостійної роботи.

· Спільна робота над проектом.

При закріпленні знань, умінь і навичок учнів намагаюся робити акцент на завданнях прикладного характеру. Особливо це прослідковується у роботі за новим Державним стандартом у 5 класах. Тут курс інформатики є необхідним інструментом, який у сучасному інформаційному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів з інших предметів, всебічному розвитку дитини шкільного віку.

В. О. Сухомлинський писав: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання».

Учень має не тільки обов’язки, а й право вибору – отримати відповідно до своїх здібностей і нахилів підвищену підготовку з предмета чи обмежитись середнім або достатнім рівнями засвоєння матеріалу. Для реалізації цілей диференціації навчання використовую різнорівневі завдання на уроках та готую різнорівневі контрольні роботи. (Додаток 3)

У педагогіці виділяють наступні підходи до навчання:

· репродуктивний — учні відтворюють те, що їм дав учитель;

· продуктивний — на базі отриманих знань учні продукують нове;

· проблемний — навчання відбувається через аналіз і пошук розв’язку проблем реального життя;

· діяльнісний — навчання через дію, навчання у процесі досягнення певного результату;

· проектний — поєднує два попередні, а також включає самостійне планування роботи.

Система навчальних проектів, які я використовую у процесі навчання учнів, включає в себе урочні та позаурочні проекти.

Кожна тема з математики та інформатики завершується міні-проектом, який узагальнює отримані знання. Це комп’ютерні презентації, газети, моделі математичних, фізичних, економічних, біологічних процесів, комп’ютерні ігри, навчальні програми для інших шкільних предметів.

Досліджуючи проблему оцінювання навчальної діяльності учнів протягом декількох років, визначила, що тестування - це метод, який дозволяє перевірити результати навчання з великою часткою об'єктивності. Тому разом з іншими методами контролю знань використовую тестовий.

Мотиви, що спонукають мене використовувати тести на уроках математики та інформатики:

1. У зв'язку з інформаційною насиченістю навчального процесу тестова перевірка дозволяє:

а) більш раціонально використовувати час уроку;

б) охоплювати великий обсяг матеріалу;

в) швидко встановлювати зворотній зв'язок з учнями і визначати рівень засвоєння матеріалу;

г) зосереджувати увагу на прогалинах у знаннях і вміннях, вчасно вносити в них корективи;

д) тестовий контроль забезпечує одночасну перевірку знань учнів усього класу, формує мотивацію для підготовки до кожного уроку, дисциплінує їх;

е) у багатьох випадках тести дозволяють подолати суб'єктивність у виставленні оцінок;

ж) правильно оформлений тест розвиває у дітей сумлінність і охайність;

з) використання тестів на уроках підвищує інтерес до предмета.

2. Кожен старшокласник стикається з необхідністю здачі ЗНО з використанням тестування. Досвід показує, що учні не завжди можуть продемонструвати свій рівень знань через зайве хвилювання. Тому необхідна попередня систематична підготовка до ЗНО всіх учасників освітнього процесу, відпрацювання окремих етапів в умовах не настільки емоційно напружених.

Практикую ігрові елементи на різних етапах уроку. Інтегровані ігрові завдання допомаггають викликати інтерес учнів до навчання та слугують мотивацією до вивчення будь-якої теми.

Позаурочний вектор охоплює підготовку учнів до участі в предметних олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах «Кенргуру», «Бобер»; пошуково-дослідницьку роботу; роботу математичного гуртка «Ерудит». (Додаток 4)

Аналіз результатів професійної діяльності

Працюючи в напрямку позашкільного вектора, залучаю учнів до участі у Всеукраїнських інтернет-олімпіадах та конкурсах. (Додаток 5)

Щоб досягти результатів, насамперед треба працювати над собою. Постійне самовдосконалення, опанування нових технічних засобів, педагогічних підходів, прийомів, особистісне зростання — вимога до кожного сучасного вчителя. Переконана, що найголовніший педагогічний інструмент — це власний приклад.

Результатом моєї педагогічної діяльності є високий рівень знань учнів, який підтверджується позитивною динамікою результатів навчання за останні п’ять років роботи. Мої учні є призерами обласного етапу Всеукраїнських олімпіад з інформатики та математики, Міжнародних конкурсів «Кенгуру» та «Бобер», активними учасниками інтернет-олімпіад та інтернет-конкурсів. (Додатки 6-10)

У напрямку позаурочного вектора у 2012-2013 навчальному році учні 8 класу досліджували проект з математики «Числові системи», за результатами якого було створену інтернет-сторінку, комп’ютерну публікацію (газету) та комп’ютерну презентацію. У шкільному конкурсі пошуково-дослідницьких робіт проект отримав ІІ місце. Ознайомитися з проектом можна за посиланням http://klass-szch-7.jimdo.com .

Досвід моєї роботи вивчався науково-методичною радою методичного кабінету управління освіти виконкому Світловодської міської ради. Методичні матеріали з теми «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках геометрії» були схвалені засіданням ради науково-методичної лабораторії інформатики та інформаційних технологій навчання КОІППО

ім. В. Сухомлинського у 2014 році.

У 2013 році взяла участь у ІХ Хмурівських читаннях (інтернет-конференція при КОІППО ім. В. Сухомлинського). За результатами конференції отримала сертифікат, виступ надруковано на сайті КОІППО

ім. В. Сухомлинського за посиланням http://timso.koippo.kr.ua/hmura9 .

У 2011 році на сайті КОІППО ім. В. Сухомлинського було надруковано мій урок математики, змодельований на засадах компетентнісного підходу.

Посилання на урок http://timso.koippo.kr.ua/blogs/blog2.php/title-65 .

Проблеми та труднощі, розкриття шляхів їх подолання

Мій досвід постійно поповнюється новими проектами, а моя методична система активно розвивається.

Однак існують і труднощі в реалізації мого педагогічного досвіду. Не завжди технічні можливості школи відповідають моїм задумам та ідеям.

Власна точка зору на зміст освіти, форми,

методи, прийоми, засоби навчання

Міжпредметні зв'язки розширюють можливості шкільної освіти, є засобом методичного збагачення педагога й підвищення якості навчання. У шкільній освіті інформаційні технології стали не лише предметом вивчення, а й робочим середовищем навчання. Особливо тісна інтеграція між шкільними предметами математика ті інформатика. Інформатика не має кордонів. Вона – територія партнерства!

Додаток 1

/Files/images/Додаток 1.png

Додаток 3

/Files/images/Додаток 3.png

Додаток 4

/Files/images/Додаток 4.png

Додаток 5

/Files/images/Додаток 5.png

Додаток 6

/Files/images/Додаток 6.png

Додаток 7

/Files/images/Додаток 7.png

Додаток 8

/Files/images/Додаток 8.png

Додаток 9

/Files/images/Додаток 9.png

Додаток 10

/Files/images/Додаток 10.png

Досвід роботи завідуючої бібліотекою Галович Алли Миколаївни

Завантажити опис досвіду у форматі PDF

Фахове зростання вчителя

Гулої Людмили Анатоліївни

/Files/images/IMG_0215.JPG

Вчитель української мови та літератури спеціалізованої загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №7 Світловодської міської ради Кіровоградської області

Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії

Педагогічне звання - «учитель-методист»

Державні нагороди - знак «Відмінник освіти України»

Педагогічний стаж - 27 років

Термін вивчення досвіду: 2013-2015 рр.

Педагогічне кредо

"Задля життя, а не задля школи ми вчимося" Сенека

Тема досвіду: "Інноваційні методи навчання філологічно обдарованої особистості"

Актуальність теми

Суспільству потрібні фахівці вищого творчого потенціалу, здатні проникати в суть ідеї і втілювати її в життя. Для будь-якої творчої діяльності необхідною є наявність у людини таких якостей: нахилів до даного виду діяльності, здібності до швидкого навчання, розумової активності, кмітливості й винахідливості тощо. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості – прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованості.

Обґрунтування вибору теми

Перед учителем словесності стоїть найвідповідальніше завдання - не тільки плекати рідну мову, а й уміти донести кожне слово в тонких барвах, тонах і красі, щоб будило воно дитячу душу до праці, благородних дій і вчинків. Тому, ідучи на урок, ставлю перед собою мету: відновити споконвічну шляхетність українського народу, його національну гідність і самостійність, високу моральність і працелюбність.

Удосконалення роботи з обдарованими учнями - актуальна проблема, бо саме творча особистість може бути конкурентоспроможною в сучасному світі, саме цілісна, духовно багата, творча людина здатна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в обличчя новизні. Тому своїм проблемним питанням обрала наступне: «Інноваційні методи навчання філологічно обдарованої особистості».

Науково-теоретичне обґрунтування досвіду

«Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобами пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням». В.О.Сухомлинський

Феномен обдарованості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. Підвищена увага до обдарованої особистості - це позитивно спрямована діяльність, каталізатор прогресивних змін у суспільстві, культурі. Це багатогранне поняття, що пронизує всі сторони діяльності дитини і проявляється у всіх напрямках суспільної практики. З моменту зародження та становлення шкільної практики навчання особлива увага приділялася вихованню обдарованості особистості, що зможе творчо мислити, самостійно знаходити вирішення назрілих проблем.

Основні характеристики досвіду

Вважаю, що саме продумана педагогом система форм і методів роботи дозволить дитині реалізувати свій фізичний та духовний потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його разом з перетворенням власної особистості.

Завдання педагога – керувати процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Серед відомих інноваційних методів вирізнила:

- інформаційний: бесіда, демонстрація, консультування, лекція, експертиза;

-операційний: алгоритм, ситуативне моделювання, технології колективно – групового навчання; складання опорних конспектів, метод «незакінчених речень», метод проблемного навчання;

-пошуковий: аналіз будови текстів, мовознавчі розробки, різні види аналізу художнього твору, дослідження тощо.

З досвіду роботи можу зробити висновок, що названі вище методи доцільно використовувати під час поетапного впровадження різних технологій.

Ці методи забезпечують творчу реалізацію триєдиної мети на уроках, допомагають учням наблизитись до реального світу суспільних відносин, розвивають мовну грамотність.

Практикуючи уроки та позакласні заходи, які містять інтерактивні, пошуково-дослідницькі форми роботи, впевнилася, що вони сприяють не лише інноваційному навчанню, а й формують духовно багату мовну особистість, яка здатна вільно володіти засобами державної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності. У процесі практичної роботи помітила, що дітям особливо подобаються уроки-дослідження, під час яких вони долучаються до науково-дослідницької стратегії, відчувають особисту значущість у процесі пошуку та аргументації досліджуваного питання. Також доцільним є урок — творча лабораторія, що дозволяє вдало організувати пошуково-дослідницьку, проектну роботу на уроці. А інноваційний характер завдань (моделювання розповіді на основі ключових слів, інтерактивна техніка «Вільне письмо», кероване читання з передбаченням) сприяє розвитку образного мислення учнів, поглиблює знання з теорії мови та літератури, допомагає відчути себе творцями уроку. Уроки-подорожі, уроки-екскурси, уроки-калейдоскопи, уроки-алгоритми, уроки-дискусїї сприяють перетворенню учнів з пасивних спостерігачів на активних співавторів заняття, а уроки-тренінги дозволяють школярам спілкуватися в атмосфері толерантності, допомагають кожній дитині самовиразитися й внести свою частку у спільно розпочату справу.

Результативність співпраці з обдарованими й здібними учнями
2010-2011 н.р.

- обласна педагогічна олімпіада «Обдарований педагог-обдаровані діти», перемога в конкурсі професійного спрямування.

2012-2013н.р.

- ІІІ етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Осадча Наталія, 5-Б клас, ІІ місце;

- ІV етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Осадча Наталія, 5-Б клас, ІІ місце.

2013-2014н.р.

- ІІІ етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Осадча Наталія, 6-Б клас, ІІ місце;

- ІV етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Осадча Наталія, 6-Б клас, ІІІ місце.

- перемога учениці 6-Б класу Осадчої Наталії у Всеукраїнській предметній олімпіаді з української мови «Олімпус»;

- перемога учнів 9-В класу у Всеукраїнському конкурсі «Іду з дитинства до Тараса»;

- перемога учнів 6-В класу у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник».

2014-2015 н.р.

- ІІ етап Всеукраїнської предметної олімпіади з української мови та літератури, Осадча Наталія, 7-Б клас, І місце.

- ІІ етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Осадча Наталія, 7-Б клас, І місце.

2015-2016 н.р.

- ІІ етап Всеукраїнської предметної олімпіади з української мови та літератури, Осадча Наталія, 8-Б клас, І місце.

Поширення педагогічного досвіду

2013-2014н.р.

- брала участь в обласній науково-практичній Інтернет - конференції, присвяченій пам’яті О.Хмури з питання «Технологія фахової майстерності: тестові технології навчання в сучасній школі» (дев’яті Хмурівські методичні читання);

- в журналі «Відкритий урок» розміщено публікацію уроку позакласного читання «Типові грані життя народної школи в оповіданні Бориса Грінченка «Екзамен»».

2014-2015н.р.

- брала участь в обласній науково-практичній Інтернет - конференції, присвяченій пам’яті О.Хмури з питання «Інновації в сучасній освіті» (десяті Хмурівські методичні читання).

2015 рік

стала переможцем І (міського) та учасником І (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2015»

Завантажити методичну розробку з PDF

Кiлькiсть переглядiв: 114